Кодекс законів про працю України містить вичерпний перелік підстав припинення трудового договору.Розірвання трудового договору, укладеного із сумісником, відбувається на тих же підставах, що і з основними працівниками.

Статтею 7 КЗпПУ встановлено, що додаткові (крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються законодавством. Тому крім загального порядку звільнення, ст. 431КЗпПУ передбачено додаткову підставу для припинення трудового договору з особами, які працюють на підприємстві за сумісництвом. Згідно із зазначеною статтею розірвання трудового договору з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається в таких випадках:
- при звільненні з роботи за сумісництвом у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, котрий не є сумісником;

- при звільненні у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством

Пунктом 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну України від 28.06.93 р. №43, зареєстрованим у Мін’юсті 30.06.93 р. за № 76) передбачено, що звільнення з роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ й організацій провадиться, зокрема, у разі прийняття працівника, який не є сумісником. Припинення трудового договору з сумісником у цьому випадку провадиться на підставі статті 7 КЗпПУ, що й відображається у відповідному наказі (розпорядженні) роботодавця. Обов’язку попереджати сумісника про наступне звільнення за цією підставою законодавство не містить. Необхідності подання працівником заяви на звільнення за цією підставою законодавством також не встановлено.

Звільнення з суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, є розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. У зв’язку з цим звільнення сумісника в разі прийняття на роботу основного працівника в період тимчасової непрацездатності сумісника (крім звільнення за пунктом 5 статті 40 КЗпПУ), а також у період його перебування у відпустці не допускається.